Рiдна моя хата...
Тих, хто все саджав це, - ти давно лишився.
Будівництво в згадці, голос тата, мами.
Все, що на подвір’ї, їхніми руками!
Рідна моя хата… Хазяї новії…
Серденько радіє, що господа діє:
Біля тебе квітнуть айстри і троянди,
І лунає голос з літньої веранди!
Рідна моя хата… Пишаюся нею,
Невід’ємна завжди з рідною землею.
Тому, коли бачу, сонячно у серці,
Що замком назавжди не закриті дверці!
Рідна моя хата… Самотність не знана –
Гарними руками ти й сьогодні вбрана!
Хай же щастить людям - тим, хто зараз поряд,
Якомога довше не пізнати горя!..
23.06.2011
Свидетельство о публикации №111062302509
Правда одразу не дуже зрозумів другий рядок вірша...
Рідна моя хата… Виноград повився…
Тих, хто насаджали, - ти давно лишився.
(Тих, хто все саджав це, - ти давно лишився.)
Будівництво в згадці, голос тата й мами.
Все, що на подвір’ї, - їхніми руками!
так не краще?!, прошу пробачення за втручання у процес...
дякую
Мастер Степанов 23.06.2011 12:14 Заявить о нарушении
З подякою!
Людмила Дзвонок 25.06.2011 00:22 Заявить о нарушении
Гарної ночі
Мастер Степанов 25.06.2011 00:35 Заявить о нарушении