Як залишитися в собі,
коли на волю серце рветься,
коли так тяжко на душі,
коли сльозами горе розіллється.
Як розказати дивний сон,
в якому я була щаслива,
хоч і мене ти не любив,
з тобою я була єдина.
Мені так тяжко на душі,
і знову сльози протікають.
Немає в мене більше сил,
я від любові знов згасаю.
Чому ж на світі все пливе,
чому так швидко протікає.
Чому від мене все іде,
в очах вогонь вже догорає.
І так багато ще питань,
і не лишилось сподівання.
Я вже не прагну тих бажань,
позбутись хочу мук кохання.
Неосяжне
© Copyright: Оксана Ларина, 2011
Свидетельство о публикации №111062200591
Свидетельство о публикации №111062200591
Рецензии
Да, очень искреннее хотя и печальное стихотворение! Меня задело.
Будьте счастливы, Оксана!
Малевин 10.07.2011 22:16 • Заявить о нарушении
Будьте счастливы, Оксана!
Малевин 10.07.2011 22:16 • Заявить о нарушении