Коли приймають рішення емоції,
Єдина фраза розриває світ,
Коли згортають крила навіть ангели –
Як лебеді закінчують політ,
Коли усе на грані, чи на лезі,
Над прірвою на ниточці висить,
Коли душа наповнена сльозами
Й образа проявляє ненасить,
Коли із слова виростає полум’я,
Пожежа гніву поглинає все –
Ти зупинися, може хвиля спокою
Тобі душевний спокій принесе.
Оглянься просто – там, на тому березі,
Де все було – невже його нема?
Не все живе у серці і на полюсі
У кригу перетворює зима.
Ти ж закриваєш все і заморожуєш…
В моєму оці гріх тебе пече.
Ти хочеш подивитися як з тіла
Душа на білу скатерть потече?…
Емоцiйне
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №111062102547
Свидетельство о публикации №111062102547
Рецензии
Душа на білу скатертину вже не плаче –
Від неї залишився тільки спогад:
І вірилось що все буде інакше, -
Та залишив рубці палкий твій погляд.
Дуже сподобалися Ваші вірші.
З повагою!
Михаил Коломиец 23.06.2011 22:38 • Заявить о нарушении
Від неї залишився тільки спогад:
І вірилось що все буде інакше, -
Та залишив рубці палкий твій погляд.
Дуже сподобалися Ваші вірші.
З повагою!
Михаил Коломиец 23.06.2011 22:38 • Заявить о нарушении