Кв тневий бурев й
поринаю доквітів в весну...
Буревіі квітневого саду,
вимикали свідомість мою...
Мигкотіло сонце з під хмари,
понад плесом зелених осок...
сірі чаплі мостили гніздечко,
з оячерету і крихких гілок...
Закружляли білі лелеки,
понад гаем до сіл і стариць...
Засурмили ніжно й чарівно,
заколихали неба блакить...
Тьмарять місяць задимлені хмари,
гріють серце ліричні пісні...
--бо співають без втоми у гаю,
в темну ніч чарівні солов"і...
Не замерзну в хуртелиці саду !!!...
розпиляю на серці кайдан....
Сизим соколом стрімко наскочу...
В зачарований віршами сайт...
Пригорну ЧЕРВОНУ ТРОЯНДУ...
До блискучих броньованих лат!!!
Як в полоні сокіл заб"еться...
мое серце в ліричних віршах !!!!!
Свидетельство о публикации №111062008568