першi повернення
з піонерського табору в червні, із моря в липні,
її збиті колінця, її мовчання, її веснянки налиплі, –
літо надворі! – а тримаються міцно на вилицях і на носі,
сни її невагомо-вагонні, що ростуть, ніби трави, досі,
у наплічнику галька – розкидати-збирати – така розрада…
…потім – місто ранкове – як крем сметанковий. Зрада
і собі, і дієті – наїстить донесхочу цього літа!
Барбарисно-дюшесні цілунки, Ґумберт, Лоліта –
ще у книзі...
А липи розхристані, бджоли сонні,
тепле місто – як мама на кухні. Пиріг. Осоння.
У дитячій все зменшилось раптом – стелаж і ровер,
підросли тільки квіти у горщиках. Бог говорить
з нею вранці – чи голосом горлиці, чи бабусі.
Поливальні машини усміхнені, сині буси...
І живе – як домашнє завдання у зошит пише –
перша тиша повернень. Навернень ранкова тиша...
Свидетельство о публикации №111062005824
Так пестить щоки бiлий пух кульбаби
i кава достигае на вогнi
танцюють думки, мов циганки в таборi
трава у росах,
в крапельках дощу вiконне скло
малюю пензлем зиму
Шукаю змiст життя
Ганебним Пуаро
в народженнi i смертностi хвилини
Тереза Славович 03.10.2011 14:19 Заявить о нарушении
вірш - дуже-дуже....
нашамань, будь ласка, щоби усі повернення були добрими і щасливими! і щоби вони були, оті повернення)
Ганна Осадко 04.10.2011 12:04 Заявить о нарушении
Шановні дівчата :))
Долучайтеся, будь ласка, до конкурсу "Любов і життя"
http://stihi.ru/2011/10/01/1473
Василина Иванина 11.10.2011 23:51 Заявить о нарушении