Серцю не скажеш Доволi любити!
Ми вибираємо ... нас обирають...
Я твої очі смарагдові знаю.
Знов закохалась, мабуть, так нестримно...
Він у кохання не міг те повірить.
Знову згубив своє щастя… і жалем
Серце наповнилось до небокраю…
Я про появу твою давно марю…
Вірю у світле велике кохання.
Я розуміти це став дуже пізно…
Знаю, даремно про тебе я мрію.
Ніжнії губи у снах мене пестять.
А як прокинусь… у серці , мов леза.
Серцю не скажеш: "Доволі любити!"
Душу не зможеш навік спопелити.
Я за тобою слідую тінню...
Буду звикати ... шукать розуміння.
размещено также 27.12.10, 17:30 на http://blog.i.ua/community/2051/606448/
Свидетельство о публикации №111062005090