Ранок
Коси зелених беріз цілу ніч розплітав,
Перед світанком, втомившись, у травах приліг,
Шовком-росою накрився та й зовсім затих..
Світиться золотом ніжним близький небокрай,
Берег піщаний ледь чутно цілує ручай,
Все прокидається радісно – ранок іде !
Тільки затоплений човен хазяїна жде…
Поетичний переклад Анатолія Клепікова (сердечно дякую!)
Утро
Ветер - задира по Свитязю волны гонял,
Ночью он косы зеленых берез расплетал,
Перед рассветом, уставши, не чувствуя ног,
Шелком росистым накрылся и в травах прилег.
Светится золотом небо – услада очей,
Берег песчаный чуть слышно целует ручей,
Все просыпается радостно - утро идет!
Только затопленный ялик хозяина ждет...
* Свитязь - уникальное озеро на северо-западе Волынской области
(Фото автора. Свитязь)
Свидетельство о публикации №111061900758
Слово ллється немов джерело.
================================== Лише одна невелика ремарочка.
На мiй смак рима глагольна дуже часто застосовується.
Та це скрiше всього пусте чiпляння - як за косичку чкурнути дiвча.
Геннадий Банников 13.10.2011 19:16 Заявить о нарушении
Дякую за схвальний відгук! Мені дуже приємно!
Окрема подяка- за "дівча"... ))))))
Щасти!
Ирина Колтуцкая 13.10.2011 22:06 Заявить о нарушении