Лина Костенко. верояция с украинского

 Ты любишь ли меня, хотелось бы
Мне знать, иль это сон, что уж не снится?
Ад потаенный всей моей судьбы,
Секрет, который от себя таится!

 

Рискнешь ли за меня душою ты,
Иль суетно  – по крохам -  разбазаришь?
Моей душе частицы красоты,
Довольно – той, которою одаришь.

 

Иль, может быть, в калейдоскопе лет,
Безжалостных обыденностью злою,
Ты равнодушно мне глядишь вослед,
Любя лишь сны, навеянные мною?

 

Я хочу знати, любиш ти мене… – Ліна Костенко

                Я хочу знати, любиш ти мене,
                чи це вже сон, який уже не сниться?
                Моєї долі пекло потайне,
                моя сама від себе таємниця!
                Чи ти за мене душу віддаси,
                чи розміняєш суєтно і дрібно?
                Краса – і тільки, трішечки краси,
                душі нічого більше не потрібно.
                Чи, може, в цім калейдоскопі літ,
                де все нещадно звичне і щоденне,
                ти просто мені дивишся услід
                і трохи любиш сни свої про мене?