…Сторінку зошита укрили сині ґрати,
у цю страшну тюрму селю свої думки.
І яничар старий – перо у срібних латах –
сумні слова-ясир шикує у струмки.
Тендітні літери у камерах клітинок,
немов дрібне насіння, кинуте в ріллю.
Хоч суть їх визріла – читач її в обжинок
у полі лишить. І дощі рясні заллють
нещасне збіжжя. Ось така жахлива доля
чекає в’язнів – видавництва їх не ждуть!
То що ж робити, як нові у серці болі
і знову бранців ручка шле в трагічну путь?..
2011
Доля думок
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111061706942
Свидетельство о публикации №111061706942
Рецензии