Гастрономічний жартик
...Лежить на пательні смачна ковбаса,
І смалець виблискує, наче роса.
Без діла – самотня! – ковбаска лежить.
А слина у мене, як річка біжить.
Живіт мій всихає – спадають труси,
Бо голод у шлунку, мов жало оси.
Ходжу, наче кіт, навкруги ковбаси,
Давно я не бачив такої краси!
Немов би мулатка вона молода,
Лягла в будуарі – мене вигляда.
І тихо шепоче: «Заходьте, султане!
Скуштуйте мене, о мій лагідний пане...»
Я заклик почув і вхопив ковбасу!
Та я не султан, а винищувач «Су».
В розправі швидкий я! Не ловлячи ґав,
Ковбаску я миттю анігілював...
:-))
2011
Про ковбасу
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111061705633
Свидетельство о публикации №111061705633
Рецензии