Кажеш...

Василь Кузан
Кажеш: морочу голову.
Бачиш: не маю сорому.
Чуєш: неначе олово
Слово… Даруєш хворому
Віру. А віра – все.

Віриш: все буде добре!
Знаєш: усе скінчиться.
Будні, неначе кобри
Дивляться… Наче листя
Вітер любов несе.

Хочеш тримати міцно.
Думаєш: де? коли?
Серце погасне. Звісно,
Вечір накриє столи…
Місяць підніме завісу.

І будуть співати пісню…
І винесуть з хати в ніч…
Дрімаєш… Гадати пізно –
Життя не вартує свіч.
Куліси розділять світ.

Знаєш: усе минає.
Чуєш: всьому свій час.
Вічність про нас не знає.
Бачиш: весни немає.
Січень минає нас.


© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №111061604706
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Василь Кузан
Рецензии
Написать рецензию
як же гарно Ваші вірші лягають мені на серце...
дякую...
легко читаються...
на одному подиху...

Лана Виноградова   16.06.2011 17:21   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую, Лано.
Вам дякую.

Василь Кузан   17.06.2011 15:33   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Василь Кузан