Щось наче вирвали з серця,
Щось дуже важливе,
Чи то насипало перця,
Створіння якесь сміливе!
Хто ж заважає щастю,
Хто забирає надії,
Хто ж піковою масттю
Сміливо накриває мрії...
Хто посмів втручатися
У щастя чуже?
Та я буду пручатися,
Тепер така я вже!
Дивлюсь на світ без злості,
По доброму дивлюся,
Та я зламаю кості,
Коли терпіть втомлюся!
Добром на зло плачу,
І не чекайте помсти,
То ж я не закричу,
Це ви поплачте, монстри!
Плата
© Copyright: Александра Салюк, 2011
Свидетельство о публикации №111061508513
Свидетельство о публикации №111061508513
Рецензии