Бракує кисню – ми ще не в раю,
А може, так,- заглибились під воду,
Десь там світліє небо журавлю,
Та ніч ще тягне зоряну підводу.
Бракує ніжності - хіба ми не жилИ
В промінні «бабилітабожевілля»,
Опісля рясно венами пливли
Осінні щеми літнього похмілля.
Бракує нас – бо ми іще не там,
Де день такий, коли ніхто не плаче,
Ми ще освідчимось чужим гріхам,
За те, що разом нас ніхто не бачив.
Бракує слів, а нетутешня ніч
Мовчить цнотливістю сумних своїх богів
В моїм безсонні... Ти мене поклич,-
Як згусне час соленістю морів.
бракуе...
© Copyright: Фиолетта, 2011
Свидетельство о публикации №111061507288
Свидетельство о публикации №111061507288
Рецензии