Це підступно-знати й мовчати,
Що покинеш, мабуть, назавжди.
Болем скроплені, віку дощами
Будуть змиті невдовзі сліди.
Полинами покриються душі,
Згіркне усмішка, бризне сльоза.
І у парі з журбою, засмучена,
Підкрадеться моя самота.
Це жорстоко-ще сіять надії
І у щасті злітать до небес,
Непомітно ввійти в мої мрії-
І поставить на всьому хрест.
Одинока, тернами повита,
Б'ється пташкою, ніби чужа,
І немовби цвяхами пробита,
Зітліва, як в багатті душа.
07.04.2001
Це пiдступно
© Copyright: Елена Сребняк, 2011
Свидетельство о публикации №111061506727
Свидетельство о публикации №111061506727
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.