Вірила, що небо голубе,
Бачила,як Сонце в ньому сяє,
Оточила радістю себе,
Де тепер вона не знаю,
Вигадала сенс в своїм житті,
Зрівнювала з небом його очі,
Вірила в слова його прості,
А тепер душа темніша ночі,
Приспів:
Засинає моє серце,
Холодно йому, стукає ледь чути,
Бо не може моє серце,
Знов тепло любові у собі відчути.
Кликала по зорях я його,
Вірила, що чує поклик мій,
Бачила, як з них складав ім'я,
Слухали удвох небес пісні,
А тепер дивлюсь на них одна,
Слухаю лиш тишу в темноті,
Бо не знала, що душа його,
В цім житті належить не мені.
Приспів:
Засинає моє серце,
Холодно йому, стукає ледь чути,
Бо не може моє серце,
Знов тепло любові у собі відчути.
Знов холодний розум,
Обриває почуття,
А безсмертний ангел,
Молить за моє життя...
Приспів:
Засинає моє серце,
Холодно йому, стукає ледь чути,
Бо не може моє серце,
Знов тепло любові у собі відчути.
Засина мо серце
© Copyright: Ирина Косовская Тебаева, 2011
Свидетельство о публикации №111061506553
Свидетельство о публикации №111061506553
Рецензии