Халепа дона Педро
…Вона насунулась на нього як торпеда,
А він тремтів, мов броненосець у порту.
Йому хотілось би десь взяти зараз кеди,
Щоб утекти від неї хоч в Караганду.
Вона стегном його до стінки причавила,
Взяла в облогу ананасами грудей,
І запитання в бік йому, неначе вила,
Вколола чітко, не соромлячись людей.
- Скажи мені, та не збреши і на зернятко,
Коли одружимось, мій любий Педро-дон?!
Він запищав, мов тигром зловлене ягнятко,
І у полон їй здався, як Наполеон…
2011
Свидетельство о публикации №111061405623