Водитель посольства- driver embassy

Черговий спочатку розклав газети Раднику й іншим дипломатам, потім прийнявся за аптечку, але там були тільки бинт і зеленка, а ще таблетки від кашлю й аспірин. Хотів довідатися, що водію треба з цього набору і тільки тоді помітив, що він не дихає.   
На жаль, штучне дихання не допомогло водій помер, на початку довгого робочого дня. Наступного дня тіло покійного відправили в Москву. Ще через день радник із завгоспом пішов дивитися житлоплощу, що звільнилася. Тільки вони ввійшла в двері житлової кімнати як, щось чорне, кошлате кинулося на груди раднику той, скрикнув і упав в обійми з заду стоячого завгоспа, що його супроводжував. А середнього розміру мавпа вискочила в розкриті навстіж двері. Коли начальник отямився він уже не міг кричати ні на кого, так - як дарунок мови його залишив. У Москві його оглядали кращі лікарі і знахарі, але голос до нього так і не повернувся, і через три роки він скінчив свій земний шлях.

2000р.                Віктор   Войтюк.
Further spread of the newspaper first Counsellor and other diplomats, then pryynyavsya for first aid kit, but there were only bandage and brilliant green, and another cough drop and aspirin. I know that drivers have with this set and only then noticed that he was not breathing.
Unfortunately, artificial respiration did not help the driver died at the beginning of a long day. The next day the dead body was sent to Moscow. After another day of counselor assistant manager went to watch living space that freed. But they came into the living room door as something black, rushed to the chest koshlate advisor he cried, and fell into the arms of assistant manager standing behind that accompanied it. A medium-sized monkey jumped into his open door wide open. When the captain was able to rise he could not cry to anybody, so - as it left the gift of language. In Moscow, he examined the best doctors and healers, but the voice it never came back, and after three years he had finished his earthly journey.

2000. Victor Voityuk                14062011

Дежурный сначала разложил газеты Советнику и другим дипломатам, потом принялся за аптечку, но там были только бинт и зеленка, а еще таблетки от кашля и аспирин. Хотел узнать, что водителю надо из этого набора и только тогда заметил, что он не дышит.
К сожалению, искусственное дыхание не помогло водитель умер в начале долгого рабочего дня. На следующий день тело покойного отправили в Москву. Еще через день советник  с завхозом пошел смотреть жилплощадь которая освободилась. Только они вошли в дверь жилой комнаты как, чтото черное, лохматое бросилось на грудь советнику тот, вскрикнул и упал в объятия с зади стоявшего завхоза, который его сопровождал. А среднего размера обезьяна выскочила в распахнутые настежь двери. Когда начальник смог подняться он уже не мог кричать ни на кого, так - как дар речи его оставил. В Москве его осматривали лучшие врачи и знахари, но голос к нему так и не вернулся, и через три года он окончил свой земной путь.

2000г. Виктор Войтюк


Рецензии