Перетворю...
Нехай він більше не ятрить.
Гіркий полин залишив слід.
Душа, можливо, відболить…
Загояться сердечні рани
І заросте шипшиною тропа.
Нам доля виставля капкани,
Та не буває худа без добра.
Спливають у задумі роки,
Проносяться, мов на шальнім коні.
У тиші роздаються кроки…
З’явились зморшки на чолі .
Свидетельство о публикации №111061401471