Чуттєвість від слова «почути»
Твій слід, що скрипить на снігу,
Чуттєвість раптово відчути,
Як лист шепотить на льоту
Останню прощальну баладу
Як сповідь свого життя.
Що так недоречно, без ладу,
Припинене вітром, летить в небуття.
Чуттєвість від слова почути
Твій крик, що завмер на вустах
Без жодної краплі надії,
Без спалаху мого почуття…
Чуттєвість долає кордони,
Та серце моє загубилось десь в осені,
Для чуттєвості створило перепони.
Якось дивно собі це казати,
А тобі – так болюче й так важко,
Та не вмію я рідним брехати,
А ти попри все таки став ним.
Я не буду давати наді,
Ти пробач мене, якщо зможеш,
Я не стану твої крила ламати,
Навіть, якщо ти цього хочеш.
Знаю я, що знайдеться та,
Із якою щасливим будеш,
Та,на жаль, я - не вона
І ніколи нею не буду.
Всі слова якісь зайві в цей час,
Недоречні, пусті, болючі.
Відпусти, пройде час,
Щастя знайде тебе неминуче.
Чутт в сть
© Copyright: Анна Негода, 2011
Свидетельство о публикации №111061309309
Свидетельство о публикации №111061309309
Рецензии