Емоційна замальовка.
…В глибинах океану сиво-чорних
блукає кракен. Лиха й горя вічність
горить вогнем жадоби у потворних
його очах. І лють непересічна
могутнє тіло рухає крізь води.
Йому пісні виспівують ундини –
вигойдують його у хвилях звуків –
про те, як десь блукає бригантина,
чий мертвий екіпаж на вічні муки
приречений. Сумна ж бо пісня-ода.
Кальмара тихо в мороці чатують
підводні ягуари – кашалоти.
Вони не знають, хто кого скуштує,
майбутнє бачить – то не їх турбота,
хоча двобій – життю якомусь кода.
Хай бог морів вирішує їх долю,
хто з них піде на дно морське, у спокій,
а хто іще залишиться в юдолі
мисливців найвправніших, аж допоки
сам Посейдон йому не скаже: «Годі…»
2011
Сумнi глибини океану
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111061304185
Свидетельство о публикации №111061304185
Рецензии