попросимо мрію з речами на вихід.
не склалось.
залишимо спогади в коробці з під іграшок
й далі ловити
бажання сачком для метеликів.
а далі ховати їх
в скриньки Пандори.
і певно тікати.
*************
уже безсила.
а я ж просила
ще трохи часу.
терпіння обмаль.
духовно голі.
духовно босі.
занадто дивні.
ніхто не просить
шматочка неба,
воно не треба.
ми ж бо не варті.
і крила янгола
давно обпатрані,
як наші душі,
думки,
надії.
і пекло вимерло.
і ми безвільні.
***********
та пішла ти.
полем.
лісом.
за завісою море в чашці,
і я вже в іншій
рубашці,
у тій, в якій народилася.
ще вчора сльозами вмилася.
а потім відпустило.
та пішла ти
зі своїми книгами,
зі своїми задвигами.
я не затримую.
і не підтримую
своїх-твоїх
криків і вибриків.
та пішла ти.
подалі,
бо я не витримаю
і піду за тобою.
знову.
12. 06. 11
© Copyright: Алла Паранойя, 2011
Свидетельство о публикации №111061206993
Свидетельство о публикации №111061206993
Рецензии