Амстердам
Чернігівських пейзажів,
За неї б ти усе віддав,
А там – як карта ляже,
Шепочеш ледве чутно «Кріс»,
Коли буваєш поряд,
Лиш очі – обережно вниз,
Адже її – як не досяжні зорі,
Волосся пестиш у руках,
Той дивний подих в груди,
І правда – лиш в її губах,
А там – як далі буде..
Свидетельство о публикации №111061200545