Розквітає депресія – шепіт трави.
І не хочеться жити, а йти у нікуди.
Цей вітер висушує душу, а ви
Лікуєте лікером прояв простуди.
Туди? Не туди? Упирається в ніч
Невідмовна мара… Невідома дорога
Ревниво вповзає крізь пористе «ні»,
Як сумнів-слимак, виставляючи роги.
Дзвіночком рожевим – такий оптимізм,
Що гірко межує із краєм зневіри –
Цвіте на вікні. Обіцяйте мені
Зіграти прощальну мелодію ліри
На гробі надії, якої нема,
Яку відпустила у відчай зима.
2011
Шепiт трави
© Copyright: Василь Кузан, 2011
Свидетельство о публикации №111061002485
Свидетельство о публикации №111061002485
Рецензии
О-о... знову пан Василь пише про мене...
точніше, про мій стан...
...та, так влучно... так гарно...))
...і про оптимізм супер.
з теплом,
Брия-Натали 20.06.2011 20:57 • Заявить о нарушении
точніше, про мій стан...
...та, так влучно... так гарно...))
...і про оптимізм супер.
з теплом,
Брия-Натали 20.06.2011 20:57 • Заявить о нарушении
Дякую, Наталі.
Приємно, що Ви знаходите співзвучність своєму внутрішньому стану у моїх творах. Дуууууже приємно.
Василь Кузан 21.06.2011 10:36 Заявить о нарушении
Приємно, що Ви знаходите співзвучність своєму внутрішньому стану у моїх творах. Дуууууже приємно.
Василь Кузан 21.06.2011 10:36 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.