Сьогоднi ти так мальовничо вiдсутня
У сутінках сотень всесвітніх столиць.
Столи стережуть склянку синього смутку
У відблиску лоску, в колисці зіниць.
Листом листопаду на глобусі світла
Стриножено зграю стандартних століть,
На спогаді сонця написано сонях...
На споді покинутий сторож стоїть.
Від світу стіною відділено пісню,
Сюжетом стосилим достигла стріла...
У морі амурної спраги і саги,
І сили, і мрії згортають слова...
2006
Свидетельство о публикации №111061002403