виноград
Топтали стиглі ягоди на сік...
Із року в рік, із віку - в темний вік
Ця тарантела в бочці...Чоловік
Тримав сукенку...І тримає досі -
Як білий стяг, що викидає осінь!
Налиплі шкірки - (дотики гарячі) -
Печуть і колють...Це німе кіно,
Ця мелодрама, не смішна давно...
Час перебродить - і буде вино -
Гіркаве, оксамитове, тремтяче,
Як темний голос - що зове - і плаче...
30.9.2007
Свидетельство о публикации №111060904123
на склi i скелях
у дзеркальних стелях вiдображався одяг i намисто
Лиш уособлення жiночностi i хисту
душа сама, у тiлi, мов в готелi
де ще дванадцять проживають вiчно
а мимохiдь, тих й полiчити годi
вiдображатись в дзеркалi не в модi
i зайве будувати дещо вiчне,
лиш випадково, як завжди у Тебе
малюеш, а Вангоги п'ють нервово
щось оксамитове...
А я люблю гарячу серпневу каву з твоiх
рук i мову
живу i променисту, мов два сонця в однiй з моiх улюбленних галактик.
Ти э поет, а я лише романтик,
що бачить час iз вiкон вантажiвок, паромiв, що пливуть собi Дунаем
я нетерпляча,жду твоiх листiвок
iм виноград...i врештi час не гаю
на ностальгiю...так виходить донно,
любити неньку краще за кордоном,
такi в нас ненаписанi закони
а дзвiн дзвенить, по кому, й не згадаю...
Тереза Славович 04.10.2011 12:23 Заявить о нарушении