Телев з йна маячня
Телевізійна метушня
Посіяла у розу смуток,
Моїй увазі цей малюнок,
То є суцільна маячня.
Але дивлюсь до забуття
Неначе вмру і це останнє,
Найпотаємніше бажання,
Мого безглуздого життя.
Сиджу, і очі вже на лобі…
Гіпнотизуючий малюнок,
Мені нав’язує цілунок
Двох шльондр у дивній позі.
Оце таке! Оце запал!
Неначе вибухнуть обидві,
Тілам своїм завдавши кривди…
Все, досить. Вимикай канал!
І знову дивний цей квадрат
Увагу привернув червоним.
На цвинтарі кружляє ворон
І кров’ю заплямований халат
У лікаря з безглуздими очима.
Він дістає зі свіжої могили
Труп дівчини. І докладає сили
Задовольняючи себе, хутчіш скінчити,
Щоб мати змогу працювати
Над науковим відкриттям:
Життя давати всім мерцям…
Мене від цього пре блювати.
Але, як зачарований, Я все одно,
Шукаю, що іще дивитись,
Але так, щоб не розізлитися.
Новини! Ось, оце воно!
Дивлюсь. Ведуча хутко каже:
Про тероризм і про пожежі,
Про бруд політики і вежі,
Зруйновані у купу пилу!!..
Від цього тягне помирати…
Тиск інформації мені
Ущент розкручує мізки…
Не хочу більше це все знати.
Я тисну кнопку і лягаю спати.
На завтра знову буде щось,
Який то безлад та авось,
А також ці телевізійні грати…
Свидетельство о публикации №111060800824