Сосни

Давно-давно я в лісі не бувала,
У справжньому, сосновому, дзвінкому…
Галявина – мов королівська зала,
Живиці крапля – ніби келих рому.
Там так приємно дихається, вільно
І хочеться собою світ обняти!
Руді хвоїнки – килимом суцільним,
А візерунком – шишечки пихаті.
До сосни велетенської щокою
Я притулюсь, на мить заплющу очі.
А під жорсткою теплою корою
Прошарудить комашка, засюркоче.
Десь у верхів’ї – гул, сердитий вітер
Хитає шапки сосон, скаженіє…
А унизу – так тихо… Товсті віти.
У їх затишку я сиджу і млію.
Я лиш під вечір повернусь до хати,
Приємно-свіжа і така щаслива!
І довго-довго буду пам’ятати
Про голочки соснові теплі, сиві.
29.08.07.


Рецензии
Дякую за чудову поезію. Я в цьому році побував недалеко від Уфи,в місті Оша. Чудовий край і чудові люди. З повагою,

Бимот   03.06.2012 23:03     Заявить о нарушении
щиро дякую! край точно - чудесний! дуже гарна природа, гори, озера

Татьяна Атанина Адигамова   17.06.2012 12:34   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.