Сосни
У справжньому, сосновому, дзвінкому…
Галявина – мов королівська зала,
Живиці крапля – ніби келих рому.
Там так приємно дихається, вільно
І хочеться собою світ обняти!
Руді хвоїнки – килимом суцільним,
А візерунком – шишечки пихаті.
До сосни велетенської щокою
Я притулюсь, на мить заплющу очі.
А під жорсткою теплою корою
Прошарудить комашка, засюркоче.
Десь у верхів’ї – гул, сердитий вітер
Хитає шапки сосон, скаженіє…
А унизу – так тихо… Товсті віти.
У їх затишку я сиджу і млію.
Я лиш під вечір повернусь до хати,
Приємно-свіжа і така щаслива!
І довго-довго буду пам’ятати
Про голочки соснові теплі, сиві.
29.08.07.
Свидетельство о публикации №111060804388
Бимот 03.06.2012 23:03 Заявить о нарушении
Татьяна Атанина Адигамова 17.06.2012 12:34 Заявить о нарушении