Коли опівнічні скажені і яскраві зорі
Розвіють хвилі моїх снів,
Мені тоді залишиться із горя
Лиш полетіти в пошуках співучих слів.
І на крилатому пегасі у вікно відкрите,
Злечу щоб серед хмар і вітру спокій віднайти.
Мені це легко буде так зробити
Бо вже не маю куди більше йти.
І там на вишині я буду вже бродити,
Ступаючи по зорям навмання
У піхвах шаблею і шпорами дзвеніти
Та під вузди ведучи білого коня.
На м’яких хмарах сидячи, я стану
Ранкове сонце радісно стрічати
На землю, де було мені погано,
Не маючи і думки повертати.
Я відпущу коня нехай собі гуляє,
У небі ні до чого його прив’язати,
Нехай же він собі де схоче і літає,
А я вже втомлений тут ляжу спати.
Коли оп вн чн скажен яскрав зор
© Copyright: Рафаиль Занединов, 2011
Свидетельство о публикации №111060700775
Свидетельство о публикации №111060700775
Рецензии