У полон самотност...

Чим сьогодні закінчиться знаю,
що чекає на мене вночі.
Я в самотності правди шукаю,
загубивши від щастя ключі

Я сумую, радію і плачу
у полоні химерних думок.
Я вже більше нічого не значу,
залишився останній ковток

Я не вмію, не можу, не знаю,
я заплуталась в вирі подій.
Чи люблю я когось, чи кохаю,
чи можливо чиясь лише тінь

Літнє сонце мене не зігріє,
не заграє від музики кров.
Тільки мрії ще досі жевріють
про довічну й щасливу любов

Мені байдуже стало до всього,
сил немає веж далі іти.
Я не хочу нічого й нікого,
лиш зануритись вглиб самоти

Утекти від усіх якнайдалі
З почуттями, розбитими вщент.
Залишитись віч-на-віч з думками,
й поновити життєвий контент!!!!


Рецензии