Незнаним трунком, доторком, бровою...
Марення в розумі моїм чи ні?
Що коїться з моєю головою?
Летять-летять роки мої і дні.
Роки турботи, розпачу і болі,
А, може, я чогось не добачав?
Була надія, та боявся волі...
А потім в сні твоє ім'я кричав.
Роки пройшли, як миттю пролетіли.
Твоє заміжжя не дало розмах.
Всі подумки мої осиротіли.
Ні сина, ані саду, тільки дах...
Незнаним трунком, доторком, бровою?
Вже пізно йти дорогою новою...
06.06.2011
Стихотворение на украинском языке.
Адрес фото:http://photo.sibnet.ru/alb28189/ft658949/
Незнаним трунком, доторком, бровою...
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2011
Свидетельство о публикации №111060700063
Свидетельство о публикации №111060700063
Рецензии