ми всі з води
соленої
наче морями
сльози наші
це розпад
хвиль
що горбатяться
головами
ми всі
з трухи
на яку розпадаються
старі дерева
наші думки
ліси
наші фрази
пеньки
що щойно
побачили небо
як оголені
гілки
електроліній
що курсують
по всьому тілу
ми снуєм електродами
по нашим нервовим системам
напружені, але вільні.
моє тіло
немов процесор
все що коїться в мому розумі - це система
останнім часом так важко з думок не збитись
бо
ти все вбиваєш мої мікросхеми
мов ворожий
електромагнітний імпульс.
ми всi з води
© Copyright: Скородзиевский, 2011
Свидетельство о публикации №111060700284
Свидетельство о публикации №111060700284
Рецензии