Бажання

(вірш написаний 27.04.1994 р.)

Як хочеться, щоб мої очі
Світились світлом сонячним Христа,
Щоб кожен по моїх очах міг бачить,
Що в них живе любов, і ласка, й доброта.

Не та, земна, любов швидкоминуча,
А та, що дарував мені Господь,
Яка, мов квітка чарівна, пахуча,
Як джерело цілющих вод.

Чим більше її пахощі вдихаєш,
Тим більше сили і світліша голова;
Й цілющою вологою нам серце
Господь по самі вінця наповня,

Щоб ми напилися самі доволі
Й змогли також і інших напоїть,
Усіх, хто прагне чути Боже Слово,
Його душа могла щоб вічно жить.

Оце і є ота любов Христова,
Яка живе сама і інших підійма
Із бруду, пеплу і звільня від болю,
Від тих оков, що надяга нам сатана.

Лише таку любов нести в собі бажає
У чистім серці і від щирої душі
Усім, хто в ній потребу має
І хоче мати зцілення в Христі.

Найбільше ж я бажаю, щоб дитина,
Мій хлопчик рідний світло бачить міг
В мені, у матері своїй, й щоб кожну днину
На рідний з радістю ступав поріг,

Щоб кожним порухом душі і словом
Я відкривала сину світ Христа,
Щоб йшли удвох стежиною вузькою
І не зминали на широкий шлях.