Розбите горнятко, або загублена зiгота

Розбите горнятко не може зрозумiти,
Навiщо деяким насправдi дiти.
Чому вандали батькiв удавали,
Коли любовi й довiри тобi не давали.

Не прийняли у зграю тебе,каченя.
Зграя та не птахiв,вона геть не твоя.
Якщо вистачить вiри пiсля поневiрянь,
То ти знайдеш ще iнь свiй i той самий янь.

Може станеш ще вовком,не таким як вони.
Ти лiтатимеш птахом повз степи i лани.
Облiтатимеш гори i вiчнi снiги,
Буде вiтер i дощ тобi вкрай до снаги.

Знайдеш мiсце своє i свiй край,
Бережи вiд невiрних цей рай.
Уночi зорям пiсню спiвай.
I зi мною колись полiтай.


Рецензии
вірю, що там, там ви знайдите свій омріяний рай
свій край… себе, свій рід,
свій нарід, свою землю – і зустріти свою любов

гарні вірші

Щастя!
p.s.
[ о мой
украинский
чертовский акцент речи ]
:)

понравилось уж сильно у тебя
.:ю)

Чёрный Самурай   10.02.2017 23:32     Заявить о нарушении
Оригинально.))) Привет!Спасибо большое.А меня ввело в ступор одно из фото к Вашим произведениям.(Здесь должен быть смущенный смайлик).И Вам счастья!!!

Янка Дюбова   10.02.2017 23:31   Заявить о нарушении