Останнi слова...
Я мужньо попросила це зробити,
Тепер із слів я забираю всі лапки,
Та я не вірю, що ти міг таке вчинити.
І хоч не вірю я в твої слова,
Але надії вже не залишилось,
Я знаю те, що винна я сама,
В душі моїй таке вчинилось...
Так боляче кохати, коли знаєш,
Що нам не бути разом, саме так,
І весь цей час на серці камінь маєш,
А камінь цей - розлуки знак!
Так боляче кохати свої мрії,
Та ось кінець і їм прийшов,
І поповзли по серцю, наче змії,
Але із серця досі не пішов.
Не хочу більше бачити тебе,
Та ти не думай, я все розумію,
Ну просто ранити саму себе
Я довго так і не зумію.
Ненавиджу тебе, але кохаю,
І винна в цьому тільки я сама,
Повірь, тебе чудово знаю,
Але в усьому винна не вона.
Кому потрібна дівчина, що плаче,
Але усім про це боїться розказать,
Цікаво, що вона для тебе значе...
Бо ти ж боїшся почуття всім показать!
Та не сприймай ти як якусь образу,
І це лише мої думки,
Не вибирай одну якусь лиш фразу.
Всі люди у житті - ляльки!
Я сподіваннями себе не тішила,
Я знала, що не правильно живу,
Стереотипами себе обвішала,
І думала, що так і попливу!
Ти хочеш знать, чому я в тебе закохалась?
Є відповідь проста і лиш одна,
Я просто так втомилась і награлась,
А ти для мене - у душі війна!
Ти просто є такий, яких не мала,
Стереотипи - не для тебе це,
Хоча як буде все я знала,
Та ти змінив життя моє і серце!
Останній вірш, який ти прочитаєш,
Тобі перестаю писати,
Про мене більше ти нічого не пізнаєш,
Та ти й нічого і не хочеш знати!
Я побожала би щастя тобі,
Та мої побажання для тебе - порожнеча,
Я "Все" сказала собі,
Хоч розумію, це від себе втеча!
Ти залишив сліди на серці
І ззовні їх не видно,
Я мужньо зачиняю дверці,
Так треба, все це очевидно!
А зараз напишу слова, що зайві,
Можливо їх не треба говорити,
Хоч у мороз або у сонця сяйві,
Ти завжди можеш все ще повернути!
Знайти той спосіб, щоб побачити мене,
І просто подивитись в очі,
Переосмисливши життя й себе,
Коли самотні стануть твої ночі!
Це не моя надія, просто знай,
Що ти кохання на усе життя,
В моєму серці завжди буде рай,
До поки маю такі сильні почуття!
Свидетельство о публикации №111060306457
Тревожа струны...
Так душа поёт
В свете лунном
Так сердечко стучит
Мается...
Так любовь придёт
Не спрячется...
Элларк Клавдий-Веллиус 03.06.2011 22:58 Заявить о нарушении
Элларк Клавдий-Веллиус 03.06.2011 23:49 Заявить о нарушении