Самотнicть

За звуком буква а за словом-слово...
Думки у щось нове формую безтолково...
Усе спочатку і по колу знову...
Якби ж ти не була мені знайома,
самотносте, що світ заполонила...
Там тісно,а ти розпростерла крила,
залізним хватом охопила душу.
Я вигнав би тебе,але не мушу -
Ти - подруга і мало не найкраща...
Куди від мене підеш ти і нащо?
Навіщо тобі линути в безмежність?
Але ж ти так цінуєш незалежність.
Я сам-на-сам, самотносте, з тобою...
Хоч і здригаюсь, смикаю рукою,
почувши вітер, що до мене прилітає -
він знає,що я тут, напевне знає...
Напевне, принесе тебе,знайому
І по всіх закутках душі мені відому...
Ти прийдеш знову - ввечері чи ранком,
на сонця заході ачи перед світанком...
Ти допоможеш, лад даси думкам,
даси розраду тим заржавленим замкам,
що у душі своїй боюся відкривати,
Та знову боляче тебе втрачати...

09.06
30.04.2011                Chester_AmaDeuS;