У свій крайній час, я знов звернусь до Бога,
Він зрозуміє навіть у труні.
У кожного своя дорога,
Але без Бога, шлях лежить в багні...
З покликанням Творця живуть віками,
Від Бога пращури нам шлють дива.
Папір зів'яне трухлий, сторінками,
До Бога вічні - молитов слова.
Срібляник зрадників ущент зітреться
Та кАпище їх мохом поросте...
Без Божих та духовних терцій,
Насіння на Землі не проросте.
З Богом
© Copyright: Борис Праздников, 2011
Свидетельство о публикации №111060105624
Свидетельство о публикации №111060105624
Рецензии