…Вичовгана підлога,
Стіни у цвілі сірій.
Дихать не маєш змоги
Ти у страшній квартирі.
Прилад якийсь зітхає,
Міцно у всохлій жменці
Скальпеля хтось тримає –
Професор Преображенський
Виграв джек-пот у смерті.
Буде тепер довіку
З песиків шкури дерти –
Шарикових без ліку
у світ випускати темний.
Швондери їх чекають.
Смерть - жінка дуже чемна,
Тільки жалю не має,
Жарти її – не одеські.
Ніколи свого не втратить,
Давши одному десять –
За нього десяток стратить.
Пліснява цього віршу
Будить у вас відразу?
Хто ж тоді сіє ширше
Шарикових заразу?
Якщо той професор – мертвий,
А світом керує сірість,
Кого ж ми козлом, для жертви,
Призначимо за безвір’я?
2011
Професор Преображенський
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111060102256
Свидетельство о публикации №111060102256
Рецензии