Ти завше був...
В осліплому моєму серці,
Як спогади впадуть на груди,
Не кольорові, - чорні, мертві…
Я їх зберу в свої долоні,
Вони ж як байстрючата-діти,
Вже пусто так в моєму лоні,
Не зможу більше народити.
Це буде в серпні… Може в грудні,
Коли спекотність від вогню,
У снах звичайних сірих буднів,
Долоню цілуватиму твою.
Свидетельство о публикации №111053100873
Лена Паньковская 31.05.2011 12:50 Заявить о нарушении
Щиро, Фіолетта.
Фиолетта 31.05.2011 22:49 Заявить о нарушении