Дід на призьбі, біля саду
Курить самосад.
А онук, приїхав з міста,
оглядає сад.
Ось питає він у діда,
Запитав і мами,
Чому, наших українців,
Зовуть ще й «хохлами»
Дід потилицю почухав,
Звів, хитренько, брови.
Українці розбрелися….
Як в полі корови.
УКРАЇНЦІ – на Вкраїні,
Живуть для народу.
А «хохли» - по всьому світу,
Комусь на угоду.
УКРАЇНЦІ – на земельці,
Коси і лопати.
Хто Вкраїну розікрав…
Ото - « демократи»
Награбастали в народу
І кричать про волю.
Аби щезли УКРАЇНЦІ,
Готують нам долю.
Демократи – казнокради,
Що ж ви наробили?
Що ж із справжніх УКРАЇНЦІВ,
Пасинків зробили.
Пам*ятай і знай, онучку,
Як би не назвали,
Щоб вважали за людину
Про Вкраїну дбали.
***
© Copyright: Анатолий Шмель, 2011
Свидетельство о публикации №111053108661
Свидетельство о публикации №111053108661
Рецензии