Я знову дивлюся у небо...

Я знову дивлюся у небо
Шукаючи долю свою,
В розбитій дощенту людині,
Знов вгадую волю к життю.

Рукою своєю слабкою,
Я міцно тримаю струну,
Тієї надії одної,
Що впасти не дасть у труну.

В цієї надії є сила,
Вона спонукає к буттю,
Вставати говорить з коліна,
І вірити в волю свою.

Любові небачена сила,
Мене із мерців підняла,
Вона надала мені крила,
До себе до серця взяла.

І ось я стою біля моря,
Дивлюся на зорі нічні,
Шукаю загублену долю,
І в серці загублені дні.


Рецензии
Очень красивый стих, Вера, с мощной энергетикой, дающей волю и силы продолжить Путь!
С Уважением,
Сергей

Бойченко Сергей   10.06.2011 11:27     Заявить о нарушении
Спасибо!

Вера Резник 1   17.06.2011 16:07   Заявить о нарушении