Воля

Тарас, писав про Україну
Де б не бував, а нею жив
За неньку боляче як сину
Хто долю їй таку наворожив?

За що народу така доля?
Чим Богу він не угодив
Йому потрібна лише воля
Для того, щоб краще жив

В ярмі багато не наробиш
Як не крути, а шию тре
Ми як воли нас не зупиниш
Поки нам шию не натре

Поляки довго нас повчали
Хоч самі в злиднях теж жили
На рідній мові розмовляти не давали
Мечом і віру нам свою несли…

Схаменулись наші люди
Ярмо зняли з ший
Взяли в руки саблі й вили
Піднялись на боротьбу і здійснили мрії.

Ми волю довго здобували
Втрачала ти своїх синів
На зміну діти підростали
Й пливли до нових берегів.

У наших дітях мудрості замало
Ми  все щось робимо не так
Таке життя усіх дістало
Не має сили жити аби як

Не може Україна отак жити
З очей полуду треба знять
Вже досить нам таке терпіти
А гордо треба голову піднять

Між нами щоб була повага
Любов, надія, віра і добро
При цьому стане сильною громада
Тоді як люди всі заживимо…