Якби зустрiлись...
А досвід мали такий же самий,
Якби звели нас бурхливі хвилі
У чорній бурі сліпого смутку,
Якби жили ми з тобою спільно
Ділили весни, в тепло повиті –
Світило б сонце не так , як нині,
Слова, звичайно, звучали б інші.
Якби ми спали з тобою поруч,
Якби між нами не впала прірва
Я був би, може, такий щасливий,
Щодня носив би тебе на крилах
І дарував би любові спокій,
У кожнім слові вчував би пісню...
А може, був би тоді щасливий
Якби ніколи ми не зустрілись...
Свидетельство о публикации №111052903345
Стане спогадом, а чи початком.
Несподіване маленьке диво,–
Адже дива не буває статком.
Не повернеться, – дарма чекати,
Заглядати десь у даль ревниво,
Краще серцю пісню дарувати,–
Воно ж так бо мріяло про диво.
Хай щастить!
Ольга Глапшун 01.06.2011 19:18 Заявить о нарушении
Дякую за чудовий поетичний відгук.
Василь Кузан 02.06.2011 11:04 Заявить о нарушении