Ганна Осадко быть травой

    Молодая трава
    головою пробила зимнюю землю -
    скорлупу глинобитных сомнений -
    зеленА и сладкА
    Миллионами маяков призывает меня в апреле -
    :Видишь, девка, а ты боялась!

    Стебельков мириадами гибкими
    стала на цыпочки,
    страстно к солнцу руками тянется
    в монистах из мотыльков и пасхальных солнышек -
   :Живи - она говорит - ничего не бойся.

 ...потому, что по сути - и ни жить и ни умирать не страшно.
    Посмотри на газон под окном -
    видишь?
    А теперь закрой-ка глаза -
    ты слышишь?

  ...и сердце замрёт от жалости,
     от запаха сладковатого
     конца-и-начала -
     скошенных тел травяных,
     гильотированных одуванчиков:
     невыразимо пахучих,
     таких беззащитно улыбчатых
     и после смерти.

     Они жили
     единственным днём,
     искренние солнцепоклонники,
     освященЫ дождями, напоенные росой.
     Были первыми,
     были избранными -
     зелёное войско нашего Господа
     под хоругвями белыми
     ромашковой верности...

    -Научи меня, слышишь, стать твоею травою...

            *   *   *

...бути травою

Ганна Осадко

Молода трава
головою пробила зимову землю –
шкаралущу сумнівів глинобитних –
зелена, солодка...
Мільйонами  маяків кличе мене у квітні –
:Бачиш, дівко, а ти боялася!

Міріадами гнучких пагонів
навшпиньки стає,
тягне до сонця руки пристрасні
у каблучках метеликів, сонечок великодніх –
:Живи, – каже, ­– та нічого не бійся.

 ...Бо не страшно це насправді – ані жити, ані вмирати.
Подивись на газон під вікном –
бачиш?
А тепер очі заплющ –
чуєш?

...І серце зупиниться від розчулення,
від запаху солодкавого
кінця–та–початку –
скошених тіл трав'яних,
гільйотованих голів кульбабових:

таких невимовно пахучих,
таких безборонно усміхнених
навіть після смерті...

Бо жили
днем єдиним,
щирі сонцепоклонники,
росою напоєні, дощами освячені.
Бо були першими,
бо стали обраними, –
Зелене військо Господа нашого
під білими хоругвами
ромашкової вірності...

- Навчи мене, чуєш,  бути твоєю травою...


© Copyright: Ганна Осадко, 2011
Свидетельство о публикации №11105154313