Згадай на Драгобрат...

Згадай на Драгобрат дорогу серед ночі,
Як наміри свої сердито посилав,
Денис там ледь живий непевно шкутильгав,
Та Близниця була, і місяць тішив очі.

Дощу ажурний плащ і Петрос вечоровий,
Крутоберегий схил – малиново-густий,
Урочистість смерек, цвіт полонин рясний,
І в гривах табуну – заплуталися дзвони.

Пориви вітру на стежинах Чорногір‘я,
Про кисляку ковток – непогамовна мрія,
І дзбан із молоком – духмяний і п‘янкий,

Іскристий подих вечорових ватр,
І воду Довбуша, і корінь золотий,
І невловимий слід – по бескидах Карпат.

1996


Рецензии
Надю-Надієчко! Моя чудова! Які ж бо ясні спогади навіяв Твій такий особистий, такий терпко-щемний, і разом з тим, поетичний (“І в гривах табуну заплуталися дзвони”), вірш!
Дякую!
Чомусь не дуже полюбляю використовувати зноски на щось своє, але ж проситься саме, бо про ті самі, неймовірно дорогі серцю місця, моя простенька проза. Світлі-світлі згадки...

http://www.stihi.ru/2011/02/06/2565

Валентина Чайковская   22.11.2011 09:10     Заявить о нарушении
Дякую, Валюшо,
ніби знову опинилася в Карпатах...
Хоча сьогодні засмучена, бо в неділю гуляли по Голосієву, там такі собі гірки і відчуття, що ніби кізочка геть не було...

Надя Чорноморець   22.11.2011 16:28   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.