Каюсь
Журавлиний тане в небі ключ.
Вперше каюсь, бо боюсь кохання...
Як прийшла, так і піди – не муч.
Хай пливе світанок в тихім ранні.
Зрозумій мене і не вини –
Не щастить мені ніяк в коханні,
Але знають це лиш ясени.
Я любив кохану палко й ніжно,
Та любов минула стороной.
Ось тому й боюся я кохання,
Щоб не сталось з тобою як зі мною.
Тож тепер прошу тебе: не мучся...
Зрозумій мене і не вини –
Не щастить мені ніяк в коханні,
Але знають це лиш ясени...
Оренбург,1979р.
Свидетельство о публикации №111052404240
Сергей Дубцов 23.10.2012 16:57 Заявить о нарушении
Дмитрий Демуз 24.10.2012 11:52 Заявить о нарушении