Ой летять роки мої у далекий вирій,
залишають по собі подарунки щирі.
Бо навіщо й справді їм у дорогу брати,
всі досягнення мої, прорахунки й втрати.
Підіймаються туди, де магічні зорі,
напиваються води у життєвім морі.
В"яжуть міцно майбуття перевеслом долі,
і збагачують життя врожаями в полі..
Біло-срібним порошком сипляться на коси
та проводять бережком у прозорі роси..
Залишають смутку слід на чолі і скронях,
і спиняють переліт у моїх долонях..
Ой літа, мої літа, перелітні птахи,
низько зграями летять понад долі дахом.
Та плекаю віру я, що повернуть знову
переспівом солов"я у мою діброву.
Ой летять роки мо1..
© Copyright: Любовь Иванова 2, 2011
Свидетельство о публикации №111052307209
Свидетельство о публикации №111052307209
Рецензии
Годы летят, перелетные птицы,
Вот и тебе, я смотрю, не сидится)
Привет, Любаша!
Любви и радости!
Марина Борина-Малхасян 18.06.2011 15:09 • Заявить о нарушении
Вот и тебе, я смотрю, не сидится)
Привет, Любаша!
Любви и радости!
Марина Борина-Малхасян 18.06.2011 15:09 • Заявить о нарушении
Не сидится!! Летать мне охота!!!! Спасибо, дорогая моя!!!
Любовь Иванова 2 18.06.2011 18:04 Заявить о нарушении
Любовь Иванова 2 18.06.2011 18:04 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.