…Лілеї чорно-чавунні
У лозах бетонно-сірих -
Застигле німе відлуння
Прохання без сили віри.
На звивах їх сонця відблиск -
Немов би наліт із сірки,
Чи, може, як долі вибрик?
І пахне на спеці гірко
Розжарена мідь зелена.
На баштах дрижать потвори,
У мареві теплім вени
Їх здулися. Та хоррору
Не вийти крізь теплу смальту
На волю. Бо хмари білі
Торкаються довгих пальців
Святішої із Фамілій.
Крізь лапи-стовпи стоноги,
Що йде за драконом в літо,
В майбутнє нас кличуть ноти,
Де Гауді довго жити…
2011
Сумiш емоцiй вiд Дивного Архiтектора
© Copyright: Александр Зубрий, 2011
Свидетельство о публикации №111052304910
Свидетельство о публикации №111052304910
Рецензии
Я з першого рядка чомусь відчула, що це написано про Саграда Фамілія! Геніальний вірш! Чого тільки варте оце: "Бо хмари білі Торкаються довгих пальців Святішої із Фамілій"!!!!
Мовчан-Мысловска 02.06.2011 03:50 • Заявить о нарушении
Мовчан-Мысловска 02.06.2011 03:50 • Заявить о нарушении
Доброго дня, шановна пані!
:-)
Дякую за відгук!
:-)
З повагою...
Александр Зубрий 02.06.2011 09:35 Заявить о нарушении
:-)
Дякую за відгук!
:-)
З повагою...
Александр Зубрий 02.06.2011 09:35 Заявить о нарушении