ЦЯтками зір нанеслА ніч на небі пунктир,
Наче приблизний маршрут до притихлих квартир.
Місяць уповні, як той кишеньковий ліхтар,
Стрімко розрізує темряву чорну з-за хмар.
Промінь холодний заблимав у сонне вікно.
Світло і тінь на стіні. Чорно-біле кіно.
Кадри німі сновигають в кімнаті, де ти,
Подумки відповідь прагнеш на все віднайти.
Пильно вдивляєшся в місячне коло бліде.
Шепчеш йому: " Ти тривожиш візитом людей".
Вас розділяє час, відстать, та ще скло вікна.
А навкруги - вічний всесвіт. І ти в нім одна.
Мiсяць уповнi
© Copyright: Наталя Мазур, 2011
Свидетельство о публикации №111052201059
Свидетельство о публикации №111052201059
Рецензии