В дівчаток у платтячках білих
Пробачення нині прошу:
Що тільки тепер і несміло
Помітив я вашу красу.
Просипались градом оцінки,
Протерлася купа штанів,
Аби я під бантиком жінку
Побачити раптом зумів.
Як часто,занадто вже часто,
Без помислів підлих і злих,
Для сміху й хлопчачого щастя
Вас,бідних,я смикав за них.
Тепер розлучатись не хочу,
Бо знаю,що це --- назавжди:
З прощальної бальної ночі
В життя нас помчать поїзди..!
Монолог випускника
© Copyright: Оксий Ожына, 2011
Свидетельство о публикации №111052100935
Свидетельство о публикации №111052100935
Рецензии
О, Друже! Як ностальгійно гарно, щемно. Читаю із захопленням і задоволенням і радію кожному твоєму новому віршу.
Людмила Юферова 21.05.2011 14:29 • Заявить о нарушении
Людмила Юферова 21.05.2011 14:29 • Заявить о нарушении