Пряне ефiрне кохання

ТЕрпким  запахом  моху  і  прілого  листя
Задихалась  осіння  Європа,  занурена  в  білиий  туман,
Вже  приходу  зими  чекало,  неоном  глипало  місто,
На  Червоному  морі  розгорався  курортний  роман.

Єгипетське  сонце  смажило  вулиці,  прокурені  шішею,*
Потім  ніч  обійняла  Медину  жасминовим  шалом,
Він  зустрів  її  тут,  і  став  називати  чомусь  Аішею,
І  дивилося  небо  Каїрське  на  них  очима  шакала.

Заперчило  у  п'ятах,  забананило  і  засандалило
Під  пальмою  після  коктейлю  піноколади,
З  її  рукaва  вилітали  кольорові  звабливі  метелики,
Він  пригощав  її  спілим  плодОм  авокадо.

Млосно  вдихаючи  запах  волосся  його  смолистого,
Дивлячсь  в  очі,  неначе,  в  глибини  мУтного  Нілу,-
Чула,  як  кров  запікалась  паприково-мускусно,
І  карамельно-ванільний  акорд  пробігав  по  тілу.

Пахло  з  кафешок  кебабом  і  чорною  кавою,
Маслом  неролі  і  смаженим  мигдалем,
Розчинялася  боязнь  її,  мінялася  спрагою,-
Як  цукор  у  чаї  червоно-камідному  із  каркаде  . 

Він  їй  здавався  Рамзесом,  вона  танцювала  танго,
Синьоока,  з  північних  холодних  широт  туристка,
Погляди  липли  до  неї,  як  мухи  до  спілого  манго,
Ритм  caminada  запалював  юного  аквалангіста.

Їх  тут  бачили  вчора,  а  може  це  булО  тільки  марево,-
Запаху  лайму  в  дуеті  із  спілою  полуницею,
Тихо  над  морем  витало  помаранчевим  заревом,
Пряне  ефірне  кохання  настояне  на  кориці.

*  шіша-  кальян